Про прийняття себе говорять багато, але часто його плутають із самовиправданням: «я такий, яким є, і змінюватися не буду». Насправді прийняття — це чесний погляд на себе без осуду: з сильними сторонами, слабкостями, помилками й бажаннями.
Що таке прийняття себе
Це здатність сказати собі: «Так, зараз я такий. Мені може не подобатися щось у собі, але я не відмовляюся від себе через це». Прийняття не скасовує розвитку — навпаки, змінюватися набагато легше, коли не витрачаєш сили на боротьбу з собою.
Ознаки того, що прийняття бракує
- постійна самокритика й відчуття «зі мною щось не так»;
- страх показати себе справжнього;
- складно пробачати собі помилки;
- потреба в постійному схваленні інших.
Як прийняття себе пов’язане з прийняттям інших
Ми часто ставимося до інших так само, як до себе. Якщо я суворий до власних помилок, мені важко терпіти чужі. Якщо я не дозволяю собі слабкість, мене дратує слабкість інших. І навпаки: що більше тепла до себе, то легше приймати людей такими, якими вони є.
Як розвивати прийняття
- Помічати внутрішнього критика і відповідати йому так, як відповіли б близькому другові.
- Визнавати свої почуття — навіть ті, які вважаєте «неправильними».
- Дозволяти собі помилятися. Помилка — частина досвіду, а не вирок.
- Цікавитися іншими без оцінок. Спробувати зрозуміти, що стоїть за поведінкою людини.
У гештальт-терапії прийняття виростає з досвіду: коли вас уважно слухають і не засуджують, поступово з’являється здатність так само ставитися до себе. Це і є основа змін.
Михайло Шлапацький
Психолог у процесі професійної підготовки, гештальт-підхід. Консультації у Києві та онлайн.